У п’ятницю, 20 лютого, у Вінниці на Майдані Героїв Небесної Сотні зібрались представники влади, активісти, родичі загиблих під час Революції Гідності українців та небайдужі вінничани, щоб вшанувати пам’ять Героїв, студентів, які були обурені діями влади й розпочали безперервний мітинг, що перетворився на Революцію Гідності.

Під час заходу відбулося покладання квітів до скульптурної композиції «Дерево свободи». Хвилиною мовчання присутні вшанували пам'ять Героїв Небесної Сотні, серед яких і вінничани - Валерій Брезденюк, Леонід Полянський та Максим Шимко.

Мати Героя України, полеглого майданівця Максима Шимка, Зоя Кузьменко, сказала, що в цей день в історії Євромайдану - найкривавіший, коли загинуло найбільше борців за нашу незалежність:

«Ми всі добре розуміємо, що якби не Майдан, ми б не були в Україні зовсім. І наші хлопці стояли б на кордоні з Польщею і, може б, воювали вже зараз проти Європи. І от саме це зупинила Небесна Сотня.

Наші безстрашні хлопці, які не боялися йти під кулі без зброї і рятувати людей, які вже були поранені. Один з таких був наш Максим, і всі люди в Вінниці це знають. Він був знадто доброю людиною, настільки добрий, що навіть казали, якийсь він незвичайно добрий.

І ось, що його заставило піти на Майдан? Я це вже не раз говорю, він сказав, як побили студентів, що дітей не можна, бо діти — це святе. І тоді він зібрався і поїхав».

Зоя Кузьменко додала, що її Максим у ті буремні часи говорив:

«У кожної дитини є батько і мати, є брати і сестри старші, є дідуси і бабусі, які не пробачать ніколи цій владі, що вона їх била. І як вони вийдуть на той Майдан, то вже зметуть ту владу. Воно так і вийшло. Влада налякалася тих 2 мільйонів, що були на Майдані. Тому що хамство, яке було від тої влади, воно вже всі рамки перевищило.

І настільки воно натюпило людей, що в людей просто зірвало все. І до нас ніхто не має мати ніякої претензії. Ми маємо бути вільними. І ми за це боремося.

І зараз вже третій етап цієї вільної боротьби. І цей третій етап, нам треба зробити все, щоб він закінчився. Щоб до нас більше ніхто ніколи не приходив».