Народна думка
Згадала Вікторію, молоду жінку з мого міста, яка уже двічі, стоячи тижнями посеред центральної пішохідної вулиці, збирала гроші на авто у бригаду свого чоловіка.
17 12 2025 - 13:24
Це - довгий і болючий текст. Я маю його написати. Але на ніч краще не читайте. Потім, зранку.
ххххххххххх
Я бачила президента живцем. І навіть його слухала. В 2019 році. Коли він був кандидатом. А ми веселими слухачами, яких цей неофіт потішив.
Мій всесвіт рухнув.
Моє серце розбито, і вже ніхто його не збере.
Не вірю, не хочу вірити, цього не може бути.
Я так довго його шукала.
А він...а він подарував нам з дівчатками стільки любові, що її вистачить на кілька життів вперед.
Я бачила це вчора на Байковому кладовищі. Моє покоління помирає. Я бачила це вчора на Аскольдовій могилі.
"Чому вас так цікавить той Ізраїль, у нас що війна зівершилася/ проблем більше нема?!" - питають в коментах. Зараз поясню чому. Хоча й дивно таке пояснювати в епоху глобалізації, коли події в одній частині світу обов'язково впливпють на весь світ.
Сегодня день рождение сына.
В 8 лет он прошел оккупацию, бомбежки и минометные обстрелы.
В шкафу висит его куртка со смешными зайцами, он не снимал ее 3 недели, потому что в доме был 1 градус.