У 120-й окремій бригаді Сил територіальної оборони ЗСУрозповіли про еволюцію війни від часів АТО до надважких викликів Бахмута та Мар'їнки військовослужбовця Сергія на псевдо «Бонус».

Сьогодні він – фельдшер медичної роти 120-ї бригади ТРО на псевдо «Бонус». Людина, чий досвід допомагає тримати стрій на найважчих ділянках фронту.

«Я хотів ще в 14-му році піти, як це все почалося. Але в мене ще дитина була маленька, і жінка не пускала. Ніхто не знав, що я їду. Мама навіть не знала. Вона просто прийняла мій вибір. Ну я собі так захотів, і все. 

Я не хотів армії підійти. Я хотів армії помогти.

І все. Тоді вже почалася ця велика війна. Я і відчував, що вона буде. Бо я за місяць зібрав свій медичний рюкзак. Повністю все зібрав. Я, звісно, догадувався, що щось буде, але не думав, що все таке не зможе обернутися», - каже Сергій.

Чоловік каже, що він просто виконує свою роботу:

«Я просто працював на автоматі. Я свою роботу роблю. Я не дивився, що в нього відірвано, чи що в нього поранено. І взагалі. Я просто автоматично роблю свою роботу».

Сергій згадує та порівнює АТО та повномасштабне вторгнення. Фельдшер розповідає, що коли приїхав додому зрозумів, що з ним щось не так. Він погано їв, спав. Він каже, що у вісні постійно приходять спогади того пекла, який він бачив на війні.

Чоловік каже. Що найстрашніше це звісно смерть. На війні гинуть і військові і цивільні. Він бачив всяке, зокрема, як і діти страждають від навали ворогів. Воїн підкреслив, що це найгірше.

Зі слів воїна, було б непогано, якби в Україні зробили систему, як в Ізраїлі, щоб можливо до війни були готові всі, враховуючи наших сусідів ( ред, - росіянів).