Дідух - прадавній символ добра, єдності, достатку й життя. Він складається зі сніпків жита й пшениці складених у формі дерева з 12 гілками, що символізують 12 місяців року.

Сьогодні на Європейській площі встановили Дідух, висота якого сягає майже 5 метрів. Під час заходу виступили творчі колективи дітей, дорослих та людей старшого віку, як символ єднання поколінь.

Дідух на Європейській площі: від засіяної зернини – до зібраного врожаю 

«Дідух виготовлений за традиціями, відповідно до всіх вимог до кожного посіяного й зібраного колосочка. Раніше Дідух, який ставили на Європейській площі, робили вже з готових елементів. Цей зібраний власноруч, зернина до зернини. Участь у цьому брали представники п’яти громад: Вендичанської, Могилів-Подільської, Літинської, Лука-Мелешківської та Вінницької. Знані майстрині соломоплетіння ділились своїм досвідом та консультували», - розповіла Ольга Дернова, начальник управління культури та креативних індустрій департаменту гуманітарної політики Вінницької ОВА.

«Сьогодні наш дідух – символ пам’яті поколінь, козацького духу й віри в перемогу», - каже Володимир Воловодюк, голова ГО Вінницький козацький полк імені Івана Богуна.

«Дідух це праця багатьох людей. Весною потрібно було посадити пшеницю й жито. Воно росло в селі Серебринці, потім його вижали серпами місцеві жителі, вчителі разом з Оксаною Сірант й Марією Філіпішиною та учасниками їхнього колективу. Жито й пшеницю зберігали в себе і привезли до Вінниці, де майже 30 людей в’язали колоски у сніпки. Вже з цих сніпків склали Дідух, висотою близько 5 метрів», - розповіла Ольга Маліновська.

Традиції та повір’я 

«Після Водосвяття, з 5 на 6 січня, Дідух треба обмолотити. Молотити має молодий хлопець, козак. Частину зібраного зерна він має віддати хлопчикам, які підуть посівати. Хлопчики посівають, приказуючи: «Сію-вію, посіваю, щастя й радості бажаю. На жито, на пшеницю, на різну пашницю». Другу частину зерна зберігають до весни й навесні засівають ним новий врожай», - розповіла про традиції Ольга Маліновська.