«Навіки в строю»... Захищаючи Україну загинув Сергій Жук, який з початком повномасштабної війни у 2022 році добровольцем пішов захищати країну, приєднавшись до «Азову». Він пройшов найгарячіші точки війни, повертався з найскладніших завдань, повертав побратимів й допомагав вийти іншим... Завтра, 4 грудня, Вінниця зустрічатиме Героя на щиті...

«Мій син Сергій Жук повернувся додому. Повернувся на щиті. Слово «загинув» застряє десь у горлі й не дає дихати. 

Коли я йому говорила, що на війні загинув той і той, Сергій відповідав: Мам, це війна, так буває, на війні гинуть. 

Він пройшов Запоріжжя, Бахмут, Андріївку... і бозна ще які важливі напрямки та гарячі точки. Повертався з такого пекла, про яке нам, цивільним, воїни не розповідають. Повертався сам і повертав побратимів, допомагав вийти іншим. 

Він був не народжений для війни. Для чого завгодно, але точно не для цього. Бо я чітко знаю, що свого сина я народжувала не воювати. Підкорювати світ – так, бути вільною Людиною – так. У 2022 він зробив свій вибір - пішов на фронт добровольцем. 

Дякуючи йому і таким, як мій син, Україна встояла як держава і ця російська чума не поглинула нас.

Вдома його нагороди. Золотий Хрест, Орден «За мужність» ІІІ ступеня, медаль «За поранення», полкова відзнака «За особисту хоробрість в бою». А біля них – маленький медведик, цю іграшку йому подарували місцеві дітлахи після визволення Херсона. 

Сергій ніколи не скаржився. Не нарікав. Нічого не просив. «Мам, у мене все добре» - це була його відповідь на мої питання. І коли він говорив це своє «мам, у мене все добре», я відчувала, що це чоловік – справжній, мужній, сильний воїн.

«Це війна, мам».

Його крайній вихід став останнім. Я йому часто казала: син, ти - моя душа. Тепер там, де була душа – порожньо, її вирвали, і цю порожнечу нічим і ніколи не заповнити. 

Хтось каже: додому повернувся назавжди. Але ні. Він – назавжди в строю. Сергій Жук (Прол) назавжди в строю. Серед кращих, серед достойних, серед Героїв», - написаламама Сергія Ірина Жук. 

Сергій був єдиним сином нашої колеги Ірини. Він був справжнім, вірним, чесним й справедливим.

Висловлюємо співчуття рідним.

Герою – безмежна вдячність за захист. 

Вічна пам'ять Сергію.

Прощання відбудеться у четвер, 4 грудня

9.30 - 10.30 - Батозька, 12. Служба «Реквієм», зала 2 

12.00-12-40 – Центральний собор

13.00 – Алея Слави. Сабарівське кладовище 

Від мами прохання - не нести вінків, брати живі квіти.