Вінниця – це найбільше місто Східного Поділля, що розташоване на берегах Південного Бугу. Місто, яке люблять містяни та туристи, називають перлиною Поділля. Чим цікаве місто, які легенди та історії приховує? Пропонуємо розібратися разом.

Історія Вінниці

Археологи знайшли найдавніші сліди людини на території Вінниці біля річки Вишенька. Там знайшли кремінні знаряддя праці пізнього палеоліту. Це приблизно 40-10 тис. р. до нашої ери. Згодом в цих краях оселилися трипільці, які займалися землеробством та вирощували хліб. Втім, це було задовго до офіційного заснування Вінниці.

Історія міста Вінниця розпочалася приблизно у 1362-1363 роках. Коли литовський князь Ольгерд розбив орди братів Кутлубуга, Хачибея та Дмитра, а захоплені землі роздав своїм племінникам.

Історія Вінниці: коротко

Племінники Ольгерда – Юрій, Олександр, Костянтин і Федір вирішили збудувати замки уздовж кордонів Дикого поля, щоб захищатися від набігів ворожих військ. Замки стали основою для створення багатьох міст, в тому числі й Вінниці. Таким чином, історія виникнення міста Вінниця почалася приблизно з 1363 року, коли Федір Коріатович заклав дерев'яну фортецю на високій кручі у гирлі річки Віннички.

Скільки років Вінниці?

У 2024 році Вінниця відзначатиме 661-річчя. Зазвичай, День міста Вінниці, відзначається в другу суботу вересня. Втім, цей день може змінюватися відповідно до рішень Вінницької міської ради.

Історія назви міста Вінниця

Історія походження назви міста Вінниця містить декілька різних легенд. Згідно однієї, «въно» - посаг (придане) за нареченою. Втім, таке визначення може бути помилковим, адже посаг давався тоді, коли дівчина виходила заміж. Крім того, князь Ольгерд не подарував землі племінникам, а «презволив», тобто дав їм право на них. 

Друга легенда про походження назви міста, пов’язана з винокурнями, яких тут було чимало. 

Третя версія назви міста, пов’язана з назвою річки Вінничка або Вєніча. Адже саме у гирлі річки й почало формуватися місто. Яка з версій більш правдива – обирайте самі, та вже 13 червня 1385 року назва Вінниця, офіційно фігурувала у документі, що підписав король Владислав Ягело у Кракові.

Вінниця - європейське місто

Вінниця – це європейське місто і цьому існує історичне підтвердження. Вінниця отримала магдебурзьке право у 1640 році. 30 травня король Владислав IV дав місту грамоту, в якій відновлювалося право магдебурзького суду. 

Зокрема, в документі був описаний порядок виборів, порядок збору податків та обов’язки містян. Вдале самоврядування забезпечило сталий розвиток Вінниці та дозволило місту й по сьогодні носити статус обласного центру.

Коли Вінниця була столицею України?

Тричі місто Вінниця ставало столицею України. Це пов’язано з подіями української революції 1917 – 1921 років. Вищий орган державної влади – Директорія, була змушена тимчасово переїжджати до Вінниці та працювати тут через натиск більшовицьких сил. Таким чином, Вінниця була столицею УНР – у грудні 1918 року, у лютому-березні 1919 року, та у травні 1920 року.

Історія вулиць Вінниці

Основна мережа вулиць міста була сформована ще у ХVII столітті. Влада та історичні події лише змінювали назви цих вулиць.

Головна вулиця Вінниці – Соборна, її протяжність до 1,6 км. На ній розташовані будівлі від початку XVII століття, наприклад колишній єзуїтський монастир. Також на Соборній є костьол Святої Діви Марії Ангельської та Спасо-Преображенськийкафедральний собор ПЦУ.

Які назви мала вулиця Соборна:

• У XVII ст. – Велика;
• До 1910 року – Поштова;
• До 1941 року – Миколаївський проспект;
• До 1944 року – Український проспект;
• До 1996 року – Леніна;
• З 1996 року й по сьогодні – Соборна.

Ще одна вулиця, яка змінювала назву шість разів – вулиця Кропивницького. Вона знаходиться у середмісті Вінниці. До 1910 року вона мала назву Монастирський провулок. Згодом, її перейменували у вулицю Кропивницького, на честь видатного державного діяча Речі Посполитої Михайла Кропивницького. Через 10 років вулиця була перейменована на вулицю Комуністичну. У 1941 році знову перейменували у - Кропивницького, а в 1944 році повторно назвали Комуністичною. У 1992 році міська рада повернула вулиці її історичну назву, й по сьогодні ця вулиця носить ім’я вінничанина Михайла Кропивницького.

До речі, на вулиці Кропивницького знаходиться найстаріший житловий будинок міста. Споруда датується серединою XVIII століття та є пам’яткою архітектури місцевого значення.  

Одна з найдовших вулиць Вінниці – вулиця Пирогова, названа на честь відомого анатома, вченого та хірурга Миколи Пирогова. До 1910 року вулиця носила назву Браїлівська. Саме на цій вулиці останні роки свого життя проживав Микола Іванович Пирогов, де після його смерті створили музей-садибу таусипальницю вченого. Цікаво, що на території музею-садиби ростуть ялинки посаджені особисто відомим хірургом.

Вулиця Келецька, є однією з найбільших у мікрорайоні Вишенька у Вінниці, перейменовувалася тричі. Келецька мала такі назви:

• Богемська;
• Спартаківська;
• Судацька;
• З 1976 року з’явилась сучасна назва – Келецька на честь міста-побратима Вінниці – польського Кельці.

Фактичним центром історії Вінниці є Європейська площа. Ця локація змінювалася постійно, від парку дозвілля до могили головного чекіста Вінниці та масових поховань. Сьогодні – це одне з найулюбленіших місць для відпочинку та зустрічі вінничан, де знаходиться водонапірна вежа з годинником. 

Слід зазначити, що російсько-українська війна також вплинула на назви вулиць та проспектів у Вінниці. Адже сьогодні багато вулиць носять назви сучасних воїнів-героїв.

Легенда про Вінницю

Вінниця туристичне місто з довгою та цікавою історією, яке приховує чимало легенд. Одна з них пов’язана з адміністративною будівлею, яку вінничани називають «Книжка». Свою народну назву ця будівля отримала через те, що збудована у формі літери «Y».

Зводити «Книжку» почали у 1979 році. Тоді планувалось, що там будуть розміщувати обком, облвиконком партії та їх структурні підрозділи. Та в першій половині 1991 року у будівлі почали розміщувати різноманітні обласні установи.

Будівля наземним переходом поєднана з концертним залом «Плеяда» (обласна філармонія). Втім, найцікавіше «Книжка» приховує під землею. Підземна частина будівлі була створена спеціально для евакуації місцевої політичної верхівки у разі необхідності. За легендою «Книжка» має кодову назву «Айсберг», а стіни підземелля залиті свинцем, щоб захистити людей від впливу радіації, а також щоб захистити бункер від просвічування з повітря. Кажуть, що ця локація є центром розгалуженої системи підземного міста, куди сходяться всі підземні шляхи Вінниці. Деякі місцеві мешканці стверджують, що  періодично спостерігають туман на площі перед будівлею. Насправді, це незвичне явище, викликано сирістю від бомбосховищ «Книжки».