Вінницька область може «похизуватись» відомими українськими літераторами, які народились в нашому регіоні та прославили рідний край. В кожного – унікальна біографія зі злетами та падіннями, таємницями та цікавинками, які надихнули митців на створення віршів, казок та інших літературних творів. В цій статті Вінниця.info згадує імена, які поповнили список видатних людей Вінниччини.

«Закоханий у сонце» Михайло Коцюбинський

Серед українських письменників Вінницької області важливе місце займає постать Михайла Коцюбинського. Він народився в обласному центрі – місті Вінниці 17 вересня 1864 року. Хлопчика змалечку виховувала матір, вона прищепила сину любов до прекрасного та творчі здібності, навчила грамоті. Далі Михайло пішов до початкової школи, а згодом і до Шаргородського духовного училища.

У зв’язку з сімейними труднощами юний Коцюбинський рано почав працювати. У 1882 році він взявся за репетиторство, навчав дітей заможних вінничан, а також вчителював у ближніх селах. Всього український митець викладав дітям 10 років. Майже одночасно з цим у Коцюбинського відбулись перші «проби пера». Його перша праця «Андрій Соловійко, або Вченіє світ, а невченіє тьма», побачила світ у 1884 році. Тоді критики оцінили твір скептично і навіть радили Михайлові перестати писати.

Проте Коцюбинський продовжував свою справу. Він обирає для себе політику відстоювання права на життя української мови, а навколо себе гуртує місцеву інтелігенцію, яка поділяє ідеали письменника. Завдяки Михайлу Коцюбинському світ побачив такі відомі твори, як «Intermezzo», «Fata morgana», поетична збірка «Сонячні кларнети» тощо. Переживши репресії, відвідавши країни Центральної та Західної Європи, Італію, Німеччину, Швейцарію, Михайло Коцюбинський помер 25 квітня 1913 року від хвороби, зробивши вагомий внесок в українську літературу.

Вінницький «шістдесятник» Євген Гуцало

Значно пізніше Україна побачить творчість ще одного відомого вінничанина – письменника, поета, журналіста та кіносценариста Євгена Гуцала. Він народився 14 січня 1937 року в селі Новоживотів Оратівської громади Вінницької області в родині сільських учителів. Сам письменник згадував, що ще будучи дитиною полюбляв читати різноманітну літературу. Любов до читання згодом переросла в створення перших віршів в шкільному віці.

Подробицями свого дитинства письменник згодом ділився у багатьох оповіданнях, у тому числі в повісті «Сільські вчителі», «Шкільний хліб», «У гаї сонце зацвіло». У 1959 році Євген Гуцало закінчив Ніжинський педагогічний інститут ім. М. Гоголя, але мріяв стати журналістом, тому якийсь час працював у редакціях газет. З часом вирішив повністю присвятити себе письменницькій діяльності. 

З 1961 року Євген Гуцало почав працювати в «Літературній Україні», потім у видавництві «Радянський письменник». А через рік вийшла друком перша його повноцінна книжка: збірка оповідань «Люди серед людей». Як наслідок, плідний вінницький літератор Євген Гуцало ввійшов до плеяди українських письменників-шістдесятників. Упродовж того десятиліття йому вдавалося себе зреалізовувати й разом з Ліною Костенко, Миколою Вінграновським, Іваном Драчем, Григором Тютюнником та іншими українськими митцями. Євгена Гуцала не стало 4 липня 1995 року, його життя обірвалось на 59 році. Проте твори письменника житимуть вічно.

Політв’язень СРСР Василь Стус

Відомий на весь пострадянський простір український дисидент,  поет-шістдесятник, публіцист, літературознавець, правозахисник Василь Стус народився у селі Рахнівка Гайсинського району Вінниччини 6 січня 1938 року. Зі срібною медаллю закінчив школу, а тоді вступив на історико-філологічний факультет педагогічного інституту міста Сталіно (зараз – Донецьк, - ред.) Закінчивши навчання з дипломом із відзнакою, три місяці працював учителем української мови й літератури в селі на Кіровоградщині, після чого два роки проходив службу в армії на Уралі.

Під час навчання і служби почав писати вірші. Тоді ж відкрив для себе німецьких поетів Ґете і Рільке, переклав близько сотні їхніх творів. Ці переклади було згодом конфісковано і втрачено. У 1959 році в «Літературній Україні» опублікував свої перші вірші. Працював в газеті «Соціалістичний Донбас», аж доки не вступив в аспірантуру і не поїхав до Києва на навчання.

Під час прем'єри фільму Сергія Параджанова «Тіні забутих предків» у 1965-му Василь Стус участь в акції протесту. Разом із соратниками закликав партійних керівників і населення столиці засудити арешти української інтелігенції. За участь у цій акції його було відраховано з аспірантури. З моменту виступу в кінотеатрі за письменником весь час стежили агенти КДБ, проте він часто їздив з друзями в подорожі та зустрів кохану жінку.

Пропозицію оприлюднити дві перші збірки віршів Стуса – «Круговерть» і «Зимові дерева» – відхилило видавництво. У 1970 році книжка віршів поета «Зимові дерева» потрапила до Бельгії і була видана в Лондоні. Двічі літератор відбував покарання в таборах. Часто потрапляв до карцеру. Оголошував голодування на знак протесту проти жорстокого поводження з ув’язненими. Після другого арешту адвокатом Василя Стуса було призначено Віктора Медведчука, який без згоди на те обвинуваченого на судовому засіданні визнав його «провину».

Василь Стус помер в ніч з 3 на 4 вересня 1985 року після оголошення чергового голодування в знак протесту. Українець став лауреатом Міжнародної літературної премії «Amnesty International».

Переможниця найпрестижнішого літературного конкурсу України Наталія Доляк

Багата Вінницька область і сучасними письменниками, які займаються літературною творчістю в наш час. 4 листопада 1967 року у Вінниці народилась письменниця, драматург, журналістка та акторка Наталія Доляк. Вона закінчила акторський факультет Харківського університету мистецтв імені Івана Котляревського, у 1990-1992 роках проживала у Швеції і Фінляндії. Пані Наталія працювала у Вінницькому обласному театрі ляльок, згодом – у регіональній тележурналістиці. Має двох дітей, сина і доньку. Живе у рідному місті.

Наталія Доляк – авторка декількох різножанрових романів, п'єс, кіносценаріїв, у тому числі на історичну тематику, гостросоціальні теми, пов'язані з долею пострадянських біженців у Європі. Низка оповідань друкувалась у періодиці та колективних збірниках; п'єси – у журналах «Дніпро», «Київська Русь», «Нова проза» тощо.

Вінницька мисткиня стала лауреаткою найпрестижнішого літературного конкурсу України «Коронація слова» у 2011 (за п'єсу «Гастарбайтерські сезони» в номінації «П'єси») і 2012 (друга премія за кіносценарій «Біженка» і два диплома за романи «Гастарбайтерки» і «Реф'юджі») роках. Має спеціальну відзнаку «Вибір видавця» конкурсу «Коронація слова 2014» за роман «Чорна дошка». Останній роман Наталії Доляк «На «Сьомому небі» вийшов у 2020 році.

Володарка літературної премії від BBC Катерина Калитко

Катерина Калитко – ще одна помітна на літературній арені вінницька письменниця. Вона народилась 8 березня 1982 року, закінчила середню школу із золотою медаллю. У 1999-2005 роках студіювала політологію та журналістику в Києво-Могилянській академії. Живе і працює у Вінниці та в Сараєві.

Твори Катерини Калитко друкувалися в різних журналах, антологіях та альманахах. У 17-річному віці Катерина перемогла в поетичному конкурсі «Гранослов» (1999). У 2017 році книжка Катерини Калитко «Земля Загублених, або Маленькі страшні казки», що вийшла у «Видавництві Старого Лева», була відзначена премією «Книга року Бі-Бі-Сі — 2017».

Поетична збірка «Ніхто нас тут не знає, і ми — нікого» присвячена психології людини на тлі значних історичних подій. Частина віршів написана верлібром. Збірка отримала премію «ЛітАкцент Року» (2019) у номінації «Поезія». У 2023 році Калитко запросили написати текст для Радіодиктанту національної єдності.

Вінницька область багата талановитими людьми, які з давніх часів прославляли і розвивали українську культуру, боролись за суверенність нашої держави та відмовлялись підкоритись будь-якому ворожому режиму. Твори літераторів з Вінниччини актуальні незалежно від плину часу.