У Вінницькому обласному центрі контролю та профілактики хвороб МОЗ України повідомили, що нещодавно виявили яйця карликового ціп’яка в однорічної дитини.

«Карликовий ціп’як викликає хворобу під назвою гіменолепідоз. Припускаємо, що чимало наших читачів не чули такого слова, але про цю хворобу варто знати всім, особливо – батькам малих дітей», - йдеться у повідомленні Центру.

Завідувачка паразитологічної лабораторії ОЦКПХ Жанна Маріянко розповіла, що гіменолепідоз – це паразитарне захворювання, яке найчастіше трапляється у дітей і підлітків, але можливе і в дорослих.

«Збудник – карликовий ціп’як (Hymenolepis nana). Це невеликий гельмінт (довжиною лише 0,5–5 см), який живе в тонкому кишечнику людини.

Особливість цього паразита в тому, що весь його життєвий цикл може проходити всередині однієї людини: якщо дитина вже заразилася, вона може повторно інфікувати сама себе – це називається автоінвазія», - йдеться у повідомленні.

Як можна заразитися

Джерело зараження – хвора людина. Яйця паразита виходять з організму з фекаліями й одразу стають заразними. Якщо не дотримуватися гігієни, вони можуть потрапити:

• на руки, дверні ручки, іграшки, посуд;
• на харчові продукти;
• у рот через немиті овочі, фрукти чи воду.
• Тобто шлях передачі – фекально-оральний, а найчастіше «транспортують» хворобу брудні руки.

Хто найчастіше хворіє

• Хворіють переважно діти віком від 3 до 14 років.
• Причина проста: у малечі ще не сформовані сталі гігієнічні навички, а імунна система ще тільки розвивається.
• Дитина може заразитися в дитсадку, в школі або вдома, якщо хтось із родини теж інфікований.

Ознаки гіменолепідозу 

Паразит оселяється в кишечнику, де живиться тим, що їсть людина. Через це з’являються такі симптоми:

• біль у животі;
• нудота, погіршення апетиту;
• проноси, неперетравлена їжа, слиз або кров у випорожненнях, запах гнилі під час випорожнення;
• здуття, підвищене слиновиділення;
• дратівливість, головний біль, швидка втомлюваність;
• слабкість, порушення сну або пам’яті.
• У тяжких випадках можливі порушення в роботі печінки: біль або відчуття тяжкості під правим ребром, гіркота в роті, підвищення температури тіла.

Як діагностують

Найточніший спосіб виявлення — аналіз калу під мікроскопом. Беруть для цього свіжий зразок, адже яйця паразита швидко руйнуються у зовнішньому середовищі.

Оскільки паразит виділяє яйця не постійно, а періодично, аналіз повторюють тричі з інтервалом 5–7 днів, навіть якщо перший результат негативний.

Як запобігти зараженню й повторному самозараженню:

• ретельно мити руки після туалету, перед їдою та після гри з тваринами;
• мити овочі, фрукти, ягоди, обдавати їх окропом;
• не пити сиру воду;
• щодня приймати душ, міняти спідню білизну;
• регулярно проводити вологе прибирання й дезінфекцію туалету;
• обстежити всіх членів родини, якщо хтось захворів.
• Словом, щоб запобігти гіменолепідозу, потрібні ретельна гігієна рук, безпечна їжа й максимальна увага до здоров’я дитини (і до свого здоров’я теж).