Поки у Вінниці триває конкурс на підтримку книговидання про місто, туристично-інформаційний центр Visit Vinnytsia розповів про будівлю найбільшої місцевої книгозбірні – Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки імені Валентина Отамановського.

«Сьогодні це чотириповерхова будівля у стилі неокласицизму XX століття, розташована на розі Соборної та Артинова. Її округлий фасад гармонійно вписується у навколишню архітектуру, створюючи відчуття просторової єдності. Та будівля бібліотеки не завжди виглядала саме так.

Понад сто років тому тут стояв невеликий, але вишуканий будинок міської публічної бібліотеки імені Миколи Гоголя, збудований у 1907 році за проектом першого міського архітектора Григорія Артинова. Це була одноповерхова споруда з високим цоколем і куполом зі шпилем над входом. Усередині містились дві читальні, книгосховище та помешкання бібліотекарки. У пояснювальній записці архітектор зазначав, що взяв за зразок американські бібліотеки, щоб забезпечити найкращі умови для зберігання книг і доступу до них.

Будівлю неодноразово перебудовували. У 1930-х, коли бібліотека отримала статус обласної, її розширили й надбудували до трьох поверхів (архітектор Леонід Черленіовський був також співтворцем будинку обласної ради навпроти). На початок 40-х років книжковий фонд налічував уже понад 400 тисяч видань. Однак у березні 1944-го німецькі окупанти спалили це приміщення під час відступу з міста. Після війни бібліотеку відбудували майже без змін, але додали ще один поверх (архітектор Самуїл Рабін). До 100-річчя бібліотеки тут провели капітальний ремонт будівлі та прилеглої території. І саме такою ми бачимо її до сьогодні», - йдеться у повідомленні.

В туристично-інформаційному центрі зазначили, що щодо назви будівлі, то спочатку бібліотека носила ім’я Миколи Гоголя, але через 16 років її перейменували на честь російського вченого-природознавця Климента Тімірязєва. Лише у грудні 2022 року вона отримала ім’я Валентина Отамановського – учасника бою під Крутами, члена Центральної Ради, видатного науковця, переслідуваного радянською владою. За працю «Вінниця в XIV–XVII століттях» його називають «батьком історії Вінниці» (це було перше в Україні історико-правове дослідження міста). До бібліотеки він мав безпосередній стосунок, адже кілька років завідував українським відділом, а у березні 1922 року став її очільником і створив Кабінет виучування Поділля – краєзнавчу організацію, за зразком якої почали створювати аналоги в інших регіонах України.

«Сьогодні бібліотека імені Отамановського – це не лише місце для читання (в тому числі й книг шрифтом Брайля). Тут можна працювати зі своїм ноутбуком у спокійній атмосфері, чи відвідати, наприклад, розмовний англомовний клуб», - підкреслили в Центрі.