Дивилася відео, де чоловік з Кривого Рога, в якого щойно вбило уламком ракети дружину, розповідає: "Я успєл прігнуться, я с Херсона", й думала про те, що ми всі стали носіями непотрібних нікому, крім нас, знань і вмінь.

"Я знаю скільки бігти до кожного бомбосховища на районі, я з Татарки"

"Я вмію спати сидячи під час нічної тривоги, я з Броварів"

"Я ніколи не зачиняю двері з хлопанням, я з Харкова"

"Завжди лягаю спати вдягнутою, я з Дніпра"

"Я не прокидаюсь від звуків ППО, я з Обухова"

"Я легко відрізняю вихід від приходу, я з Сумщини"

"Я знаю, скільки часу горить машина після влучання, я з Бучі"

Хотілося б такі університети закінчувати заочно, але не судилося Мотрі щастя.

Головне, іспити не завалити й знищити нарешті всіх вчителів.