"своє" не мусить бути за московським компасом

 З розмови з однією буковинською жінкою, родом з одного з гірських районів, цілком українськомовною, років під 70.

Вона:

"Ні, ну, добре: укрАїнська Церква... У мене сусід був, казав: то така сама Церква. Православна. Тільки що мова - укрАїнська. А так - усе однаково. Ага, однаково! Тепер же вони всі свята попереінакшували [це вона про календарні зміни]. А шо далі буде?!! То яка ж це православна?"

Я їй пояснюю: це просто календарні зміни, а не зміни віри. Більшість православних Церков світу вже 100 років живуть за новим календарним стилем. Зокрема, і сусідня Румунська Церква. Це ніяк не шкодить віровченню.

Вона мені:

"Та ж вогонь благодатний тільки по нашому календарю сходить. Яка ж там благодать в тій укрАїнській Церкві, якшо вогонь не сходить?!"

Знову спростовую помилку: "Визначення дати Великодня, як було у всіх Православних Церков однаковим, так і залишилося. Тому благодатний вогонь, як сходив для всіх православних, так і сходитиме в передпасхальну суботу".

Про те, що це суто обряд, традиція, символ (хоч і важливий для сердець вірян), а не фізичне сходження вогню, і що це визнає чимало хто із самих православних священнослужителів та єпископів, - я не бачив сенсу говорити взагалі, точно не сприйняла  б пані.

Але вона далі:

"Ні, я не розумію. От свята попереносили в тій укрАїнській Церкві. Тобто якби я ходила в ту Церкву, то в цей день свято, а я б працювала, бо там не свято. Як можна так з Богом?"

Кажу їй: "А Ви гадаєте, якщо Бог побачить, що Ви з чистим серцем вшановуєте свято в іншу дату, ніж за старим стилем, він хіба не розбереться?"

Її відповідь:

"Ну, не знаю, не знаю. Казали, що в укрАїнській Церкві ніяких відмінностей, тільки мова. А воно бач як - пару років минуло, і все вже попереінакшували. А що ще далі буде? І чого нам під світ підстроюватися, як маємо своє".

Я їй ще пробував щось казати про те, що "своє" не мусить бути за московським компасом.

Але було видно, що навряд чи вона готова була прийняти аргументи.

Я навів цей діалог, аби закцентувати, як важко буває донести якусь суть про релігійні питання, коли люди - заручники обрядовір'я і його стереотипів.

І повірте: таких є мільйони...

 

Автор: 
Олександр Бродецький