Шостий санкційний пакет. Що там по нафті?

Прийнято три важливих обмеження: сира нафта, окрім тої, яка поставляється трубопроводами (з 5 грудня 2022), нафтопродукти (з 5 лютого 2023) і морські перевезення нафти і нафтопродуктів (з 5 грудня 2022).

Чи це суттєво? Суттєво. Близько 75% обсягів російської сирої нафти, яку купує ЄС, буде забанено вже на початку грудня. Якщо Німеччина і Польща виконають намір добровільно приєднатися до ембарго в частині трубопроводної нафти, то буде забанено понад 90% обсягів. Нафта - найбільша стаття експорту і найбільше джерело доходів російського бюджету.

Разом з вже чинним ембарго з боку США і Великої Британії, росіяни втратять практично 2/3 свого експортного ринку нафти. Намагатися втулити цей обсяг у іншу 1/3 буде складною задачею, яка вимагатиме більших витрат на логістику і додаткових знижок, щоб носом не крутили.

Заборона морських перевезень російської нафти європейськими компаніями та очікувана заборона страхування таких перевезень додатково ускладнять цю задачу (без страховки заходити у великі порти неможливо, а без британської чи європейської страховки дуже складно).

Згадаємо тут, що близько 30-40% доходів російського бюджету - це збори за трьома нафтогазовими податками. З них 80% припадає на нафту, 20% - на газ. У них так бюджет і зверстаний: "нафтогазові" і "ненафтогазові доходи". А ще є частина корпоративних податків нафтогазових компаній, який включається у "ненафтогазові доходи".

Удар по бюджету буде дуже суттєвий, але відкладений. Загалом, через високі ціни на нафту і газ у росіян буде один з найбільш доходних років. До черг за їжею, які розвалили свого часу СРСР, ще далеко.

Хороша новина у тому, що європейський ринок дійсно закривається для російської нафти. Цей перехід вимагає певних інвестицій, і повертатися назад - додатковий клопіт. Тим більше, замінювати будуть, скоріш за все, довгостроковими контрактами з іншими постачальниками.

Хулігана пов'язали і виводять з кімнати. Не так швидко, як нам хотілося б, не через вікно, але він скоро не повернеться.

Заміна російської нафти і нафтопродуктів в ЄС - відносно простіша історія, ніж з газом. Лише у 5 країн на російську нафту чи нафтопродукти припадає більше половини поставок. При цьому три з них (Фінляндія, Литва і Польща) підтримали ембарго у тому числі і для себе. Литва відмовилася від російської нафти вже. Маємо ще один привід подякувати.

Країни, які отримали і планують скористатися виключеннями - Угорщина, Словаччина, Чехія, Болгарія, Хорватія - відповідають за незначну частину загальних обсягів. Отримувати нафту та/або нафтопродукти вони зможуть лише для власних потреб, перепродаж третім країнам заборонений. Цікаво, що Угорщині, Словаччині і Чехії надано право купити відповідні обсяги російської нафти морем, якщо щось станеться з нафтопроводами "з незалежних від країни причин".

Наступна битва буде за звільнення європейського ринку від залежності від російського газу. Тут ситуація складніша, рішення мають бути більш комплексні. Цікаво, що багато зі Східно-Європейських країн вже створили собі альтернативні маршрути і джерела постачання газу. Найбільш залежними лишаються Німеччина, Австрія, Словаччина і Угорщина.

Але ми у 2014-2015 вибиралися із набагато більш складної залежності. Де є бажання, є можливості

Джерела: EC, IEA, IFRI, інфографіка Washington Post

 

Автор: 
Осмоловська Олена