Про мотивацію мущин.

Якщо згвалтовані й закатовані жінки і діти, знищені цілі родини, будинки, садиби, затоплені села не стали для деяких фізично здорових чоловіків достатньою мотивацією стати до лав збройних сил України... то мені взагалі похєр шо вас, маминих царапинок досі не придумали, як ще вмотивувати. В армію нахєр. Я на боці воєнкомів. Ізвініті.

Ще, з приводу ваших рожевих окулярів, що на фронт треба лиш вмотивовані. Там воюють ВСІ! І достойно тримають фронт, яким би чином вони туди не потрапили. Приклади отказників є серед дуже різного відбору й серед колись мотивованих теж. А, якщо ви невмотивованих зараз приберете з лінії оборони, вона завалиться в лічені години. У вас лишиться дві третини армії.

Так що соплі в пампєрсах з приводу відбору тока ідеальних кадрів - не підтримую - НЕ НА ЧАСІ!

Не вмієш - навчимо, сержанти знайдуть роботу для кожного, по здібностям. А якщо не хочеш- воєнкоми єбаште. Жить потім в маслі з варениками  всім хочеться. Тільки от до того масла не треба намагатись хитрожопо на чужому горбу пропетляти.

І з приводу підготовки, ви мали 9 років, нєхєр було сраку чухать, було вдосталь часу для підготовки. Тепер один прийшов шо вам нічого нє должен, а другому з-за порєбріка на ваші проблєми похєр, він тупо розвалює нас в кров і попіл.

Всьо. Можете обіжацця. Мені пофіг.

 

Автор: 
Маруся Звіробій