Вам зараз не сподобається, буде трошки дискомфортно, ніби сидиш на невдобному стільці.
Але так і має бути. 

Теза дуже проста: ми в процесі, де можемо програти війну. 

В модних київських барах, де ввечорі ніде яблуку впасти, говорять про що завгодно: Прігожина, Спартака Суботу, майбутні вибори, ЗАЕС. Але не говорять про найважливіше: ми в глибокому омуті викривлень внутрішньої пропаганди. Від історій, про 2-3 тижні, до історій, де до кінця року повернеться Крим. Контрнаступ — в національній свідомості щось типу «Голодних ігр» чи іншого шоу «на виживання». Завищені очікування (після Харківщини та Херсону), тотальна неспроможність відділити бажане від реальності. 

Війна — дійство, яке відбувається водночас усюди і десь далеко, ну шось там втрати, лінія фронту туди-сюди порухалась. Людська психіка — одна з найкращих систем з функцією адаптації, механізмами, які прошли випробування мільйонами років еволюції. Тому якщо завтра, не знаю, всім доведеться на віки вічні спуститися жити під землю, можете не сумніватися — за пів року половина не згадає, що там було за сонце з травою. Так працює система, яка вберігає від перманентного жаху. Нічого зайвого. 

В тій самій паралельній реальності, де «чмоня», «тупі росіяни, які не вміють воювати» та інші народні міфи, ми несемо такі втрати, що від їх масштабів ви будете три ночі безпробудно пити й белькотати «так а як же… але ж ванька-встанька…». 

Ми маємо контрнаступ, який, можливо, захлинувся, нестачу вогневої підтримки там, де працюють штурмовики, дебільне, нічим не краще за російське, командування на місцях, яке пускає особовий склад на м’ясо. 

Зсередини країну роздирають «геніальні» призначення, як з АРМА, ткаченковщина, корупційні скандали, від овочерізок до одіозних осіб в Міністерстві оборони. Тендери на стадіони, барабани, спортивні комплекси, вілли воєнкомів в Іспанії. 

Ваш «економічний фронт» — це повна херня, якщо ви не створюєте робочих місць. Країна виживає тільки завдяки іноземній підтримці, а не вашим чекам в «Любимом дяде». 

Відсутність артобстрілу конкретно вашого міста призводить до оманливої думки, ніби все добре, стабільно і ми переможемо. Може навіть вже цього року. Може, вже навіть час задуматися про наступну виборчу кампанію. 

На жаль, так не буде. 

Якщо суспільство не збере раму, краще не стане. 

Але точно буде гірше. 

Донатьте бляха, волонтерте, робіть що можете і де можете. 

Інакше нам всім гайки. 

І фільтр кави теж більше не буде. 
​​​​​​​
Вибачте за погані новини.