В нашому житті існують певні події, які ти запамʼятовуєш назавжди. Коли би це не трапилось, скільки би років не пройшло, але памʼятатимеш попри все. Що памʼятаю я?

Ну ось наприклад, як мене, вже дуже дорослу людину, себто першокласника, бабуся (світла їй памʼять) забирала перші дні вересня зі школи, а я скаржився матусі на це. Мовляв, я вже дорослий.

Як проводжали на строкову службу в радянську армію. Було двоє проводів. Спочатку в селі, а потім вже в Мелітополі. Мене відправили до обласного військкомату рейсовим автобусом і я плакав десь півгодини, доки їхав до Запоріжжя. А потім тисячи кілометрів літаком до Свердловська.

Памʼятаю, як повернувся, йшов вулицею, а батько стояв на балконі, побачив мене і радісно волав на весь двор: «Ну поднимайся, старшина! Поднимайся!».

На все життя запамʼятав шкільний випускний доньки. Як готувались. Скільки було радощів. Як майоріла красою центральна вулиця міста, вся зайнята натовпами щасливої молоді… У них був шкільний випускний. Єдиний в їх житті.

Я до чого?

Навіжена Служка тепер вирішила покусати… випускників військового ліцею імені Івана Богуна. Покусати за той самий випускний, які вони запамʼятають на все життя. Багато чого буде потім. Різних подій. Але цей день, вони памʼятатимуть завжди.

«… Готуватись до формальних, від яких тхне нафталіном, заходів в той час, коли мобілізованих вчителів, інженерів, продавців та фермерів женуть на Харківщині в бій зокрема через те, що там в штабах місяць плювали на розвіддані щодо поновлення наступу…» (с) 

Про плювання на розвіддані - це вона напевне про 2021 рік? Чи «воєнний совет» в Буковелі на лижах та під бухло, в січні 2022 року? Хто зна. Але зараз мова про інше. Ці юні хлопці та дівчатка, випускники ліцею, ще не військові. Лише ліцеїсти. Далі вищі військові заклади. І це ще роки навчань. І в чому саме їх провина, що когось там «женуть» на Харківщині, я не знаю. Навіть не буду питати про появу самого слова «женуть». То вже нехай фахівці розбираються, як це перегукується із російською пропагандою. Але я точно знаю один підрозділ однієї з бригад, яких ніхто і нікуди не гнав. Інженери, продавці, фермери. Отримали бойове розпорядження. Висунулись в певний район. І тепер їб@шать орків пачками.

(Повернемось до нової інформаційної атаки з боку провладної політичної сили).

Виходить, що так звані, совкові офіцери готують з ліцеїстів заміну генералам і це погано?! Коли я читаю такі вислови депутата Верховної Ради, то у мене друзі немає для вас гарних новин. Зовсім. Жодної. Якщо такі «світлі уми» сидять в комітеті по обороні та фактично керують країною.

На початку повномасштабного вторгнення з боку того, в чиїх очах хтось побачив мир, один із старших офіцерів ліцею, після того, як забезпечив безпеку підлеглих, добився аби його відправили воювати. Як прийнято говорити, «пішов єб@шитись». Що з нього взяти? Одним словом, «совок», який готував заміну генералам? А міг же сидіти в бункері та красти бухло у когось. Ні. Виховання інше. З іншого матеріала зроблений. Офіцер, який почав воювати ще у 2014 році. І знає де саме знаходиться Савур-могила. До речі, цей полковник отримав важке поранення під Харковом навесні 2022 року. І це тільки те, що я знаю стосовно офіцерів ліцею. Я вже навіть не буду казати про легендарного «Сумрака», який роками керував цим учбовим закладом ііііі що?… Плекав совкові традиції та готував виключно заміну генералам?

Марʼяна реально йобнул@сь?

І так… Генералами не стають, як останнім часом президентами? Там треба вчитись. Багато вчитись. Воювати і знов вчитись. Варіант із Трускавецької академією шопопалонаук, не пройде.

p.s. Армія. Поліція. Військовий ліцей. Кого наступним вкусить ця скажена?