Кварталівська дипломатія
Дуже сумно, що кварталівська дипломатія дійшла до таких "видатних результатів", як крок до визнання Криму російським Сполученими Штатами Америки. Трамп вже неодноразово публічно наголошував на неприйнятній (з його точки зору) позиції Зеленського в переговорах.
І ні, я не вважаю, що потрібно підігрувати Трампу чи визнавати Крим російським лише тому, що так хоче Трамп для зупинки воєнних дій на лінії бойового зіткнення.
Однак дипломатія у один клік/одне відео не працює на штатівську младоолігархію і автократію. Тут треба важка артилерія, повільна розкачка і аж потім штурм. А Зеленський використовує такий маленький, легенький, без БК FPV дрончик під назвою "смарагдовий яструб". Виглядає типу страшно, а по факту - пшик з поганеньким запахом.
Нагадаю, що за попереньої влади саме адміністрація Трампа не визнала Крим російським і почала активніше допомагати укріплювати армію Україні.
Зараз ми спостерігаємо протилежні процеси, де наша дипломатія вражає як результатами та і величинами особистостей, що обслуговують цей найвеличніший процес пробивання дна у відносинах зі США.
І найцікавіше, що 5-6 менеджерам досі не спало на думку, що щось йде не так. Навпаки, вони укріплюються у своєму ідіотичному прагненні тролити Трампа з перервами на типу відволікаючий сценарій "покірного телятка". Але наголошую, це лише для відведення очей, щоб не дивилися вгору. Насправді цілі такої антидипломатії цілком досягаються. Ми стрімко втрачаємо залишки взаєморозуміння зі США. До плювка на нас залишається зовсім небагато відосиків, якими найвеличніший лідер сучасності веде облік старту своєї виборчої кампанії.
Але людям в Україні заходить така кварталівська дипломатія, даючи надії ОП зберегтися як владі на фактично необмежене царювання часів жорсткої війни за свободу і незалежність.
