Прикордонник Віталій родом із Могилева-Подільського. Понад два десятиліття він стояв на варті державного кордону України, присвятивши службі своє життя. Сьогодні він – ветеран війни.

Історію прикордонника розповіли у Південно регіональному управлінні Держприкордонслужби України.

Шлях Віталія розпочався у 2000 році зі строкової служби у лавах Могилів-Подільського прикордонного загону. Крок за кроком Віталій підіймався по сходинках служби, здобуваючи досвід, знання і професійну впевненість в охороні державного кордону. Коли ворог прийшов на нашу землю з повномасштабною війною, честь, відданість і роки служби не дозволили йому залишитися осторонь.

У листопаді 2022 року у складі зведеного загону він вирушив на Бахмутський напрямок, де загартований роками прикордонник, на жаль прийняв свій найважчий бій. Під час запеклого зіткнення Віталій отримав тяжке кульове поранення в ділянку хребта. Постріл ворога розділив його життя на «до» та «після». Почалися довгі місяці лікування й реабілітації у відомчих медичних закладах. Уже два роки він вчиться жити за новими правилами. Через стан здоров’я Віталій був змушений залишити службу, але не залишив справу свого життя. Держприкордонслужба України забезпечує підтримку та супровід поранених і ветеранів на всіх етапах відновлення. Тому він обрав шлях активного ветерана-прикордонника, який власним прикладом надихає побратимів не втрачати віру в себе, рухатися вперед і ставати сильнішими щодня.

«Прикордонники не вміють здаватися! І я прикордонник - назавжди! Коли моє тіло відмовляється коритися, воля і дисципліна беруть командування на себе. А параканое допомогло мені знову відчути силу й упевненість», - ділиться Віталій.

У прикордонній службі кажуть, що сьогодні він - гордість Держприкордонслужби. Пересуваючись на візку, він активно представляє Україну на міжнародних змаганнях. Нещодавно у Греції ветеран - прикордонник виборов друге місце, довівши, що жага до життя і сила волі сильніші за будь-які обмеження. Вражає й географія його перемог на всеукраїнському рівні - Київ, Дніпро, Одеса.

Віталій - приклад для кожного побратима, який сьогодні проходить лікування чи реабілітацію. Його історія переконливо доводить: життя після поранення не закінчується, а може бути ще яскравішим, активним і наповненим новими перемогами.