«Прийти, побачити, передати»: розвідник вінницької бригади про роботу на фронті

На сторінці 14-ї бригади НГУ розповіли про офіцера бригади «Червона Калина» Боксьор, шлях якого, в армії, розпочався у 2021 році, коли Боксьор закінчив академію Державної прикордонної служби і вирушив до одного з підрозділів Національної гвардії України.
«Майже одразу я зрозумів, що хочу служити в 14-й бригаді оперативного призначення «Червона Калина». Тому вже після кількох спроб написання рапортів я потрапив до тепер уже рідної бригади в роту розвідки», — сміється гвардієць.
Спочатку це була важка служба, яка вимагала не лише фізичної витривалості, а й інтелектуальної гнучкості.
«Розвідка — це завжди ризик. Кожне завдання вимагало ретельного планування і бездоганного виконання. Я швидко зрозумів, що моя роль полягає не лише у виконанні бойових завдань, а й у забезпеченні безпеки своїх підлеглих», — пояснює розвідник.
Офіцер розповідає, що підрозділ розвідки виконує одну з найголовніших функцій у війську: хто володіє інформацією, той має перевагу на полі бою.
«Завдання бувають різними: підрозділ може заходити в тил ворога для збору інформації або допомагати побратимам витягувати поранених із поля бою. Ми отримуємо інформацію як з повітря, так і з землі», — говорить Боксьор.
Підрозділ укомплектований фахівцями, які забезпечують ефективне виконання завдань, як із збору та аналізу інформації, так і зачистки ворожих позицій. На Покровському напрямку розвідники виконують широкий спектр завдань, спрямованих на успішне проведення бойових операцій.
«Запорізький напрямок від Покровського відрізняється тим, що ділянка фронту та відстань до противника були дуже великими, а також було багато відкритої місцевості. Такі умови не є сприятливими для розвідки в класичному її розумінні», — пояснює гвардієць.
Кожне успішно виконане завдання давало можливість командуванню приймати стратегічні рішення, які впливали на хід війни.
«Служба в роті спеціального призначення — це не просто обов'язок, це спосіб життя», — стверджує розвідник.
