В однієї матері запитали:

- Кого зі своїх дітей ви любите більше?

Вона відповіла:

- Того, що хворий, поки не вилікується! Того, хто вийшов, поки не повернеться! Маленького, поки не виріс, і всіх, поки я не помру.

2016 рік. Після землетрусу в Японії, коли рятувальники дісталися до руїн будинку молодої жінки, вони побачили її тіло через тріщини. Поза жінки була дуже дивною - вона опустилася на коліна, наче людина, що молиться, її тіло було нахилене вперед, а руки щось обхоплювали. Уламки зруйнованого будинку пошкодили їй спину і голову.

З великими труднощами керівник команди рятувальників просунув руку до жінки через вузьку щілину в стіні. Він сподівався, що вона ще жива. Проте її холодне тіло свідчило про те, що вона померла. Разом з рештою команди рятувальник відійшов від будинку, щоб дослідити наступну будівлю, що впала. Але якась непереборна сила змусила його повернутися до будинку загиблої жінки. Опустившись на коліна, рятувальник просунув голову через вузькі щілини, щоб дослідити місце під тілом жінки.

Раптом він схвильовано скрикнув:

- Дитина! Тут дитина!

Коли розібрали уламки навколо загиблої, під нею було виявлено 8-місячного хлопчика, загорнутого в ковдру.

Очевидно, що жінка пожертвувала собою заради порятунку сина: коли будинок руйнувався, вона закрила малюка своїм тілом.

Маленький хлопчик усе ще мирно спав, коли рятувальник узяв його на руки. Прибулі медики одразу ж оглянули дитину. Розгорнувши ковдру, вони побачили стільниковий телефон.

На екрані було текстове повідомлення з даними малюка і звернення до нього:

"Якщо ти виживеш - пам'ятай, що я люблю тебе".

Коли все здається втраченим, лише один погляд мами здатен повернути віру.

Дмитро Чекалкін