25 лютого виповнюється 150 років від дня народження української письменниці, поетеси, перекладачки, фольклористки, культурної та громадської діячки Лесі Українки. На сьогодні Українка (справжнє ім’я ‒ Лариса Косач-Квітка) є однією з найвідоміших жінок України в історії. І не лише завдяки своїм творам, а й завдяки активній громадянській позиції.

В редакції Вінниця.info вирішили пригадати факти про відому письменницю.

Народилася майбутня письменниця у 1871 році в родині дворянки за походженням Ольги Драгоманової-Косач, відомої, як поетеса та дитяча письменниця Олена Пчілка, та дворянина Петра Косача, який захоплювався поезією та живописом. Мати Лесі Українки, окрім своєї творчості, відзначилася також активною громадською позицію. Ольга Драгоманова-Косач була активісткою українського жіночого руху та видавала альманах «Перший вінок». Дядьком Лесі був відомий учений та громадський діяч Михайло Драгоманов.

Відтак, майбутня письменниці та драматургиня зростала в оточенні провідної української інтелігенції того часу. За своє життя Леся Українка писала в жанрах поезії, лірики, епосу, драми, прози, публіцистики, розвинула жанр драматичної поеми в українській літературі. Працювала в галузі фольклористики (наспівала 220 народних мелодій) і активно долучалася до процесів українського національного відродження. Серед мистецької спадщини — збірки поезій «На крилах пісень» (1893), «Думи і мрії» (1899), «Відгуки» (1902), поеми «Давня казка» (1893), «Одно слово» (1903), драми-поеми «Кассандра» (1901—1907), «В катакомбах» (1905), «Лісова пісня» (1911), «Камінний господар» (1912), «Бояриня» (1913).

Лариса Косач-Квітка мала неабияку освіту. Вже в 19 років вона написала для своїх сестер підручник «Стародавня історія східних народів». Знала багато європейських мов, крім слов'янських (української, російської, польської, болгарської), також англійську, німецьку, французьку, італійську, давньогрецьку та латину, бралася за вивчення грузинської, шведської, іспанської. Тому багато перекладала, зокрема Гоголя, Тургенєва, Міцкевича, Марію Конопніцьку, Гайне, Гюґо, Свіфта, Шекспіра, Байрона, Жорж Санд, Аду Негрі, Гергарта Гауптмана, Метерлінка, Гомера. Серед близького оточення Лесі Українки були визначні вчені та громадсько-політичні діячі, що вплинули на її формування: М. Драгоманов, В. Антонович, М. Старицький, М. Лисенко, М. Ковалевський.

Підвалини свого соціально-політичного світогляду Лариса Косач сформувала після річного (1894—1895) перебування у Драгоманова в Софії. У 1896—1898 рр. Леся Українка стає однією зі співзасновників першої на Наддніпрянщині української соціалістичної організації. Після знайомства з Ольгою Кобелянською Лариса активно переосмислює роль жінки в тогочасному патріархальному світі. Завдяки чому вона на сьогодні є відомою як одна з перших українських феміністок.

Леся Українка з Ольгою Кобилянською, 1901 рік

До речі, псевдонім «Леся Українка» був, так би мовити, фамільним: Лесею Ларису звали Косачі, «Українцем» називався в еміграції Михайло Драгоманов.

Померла Леся Українка 1 серпня 1913 року в Сурамі після тривалої боротьби з хворобою нирок. Похована на Байковому кладовищі в Києві. Похорон, згідно з бажанням небіжчиці, відбувся без участі духовенства.

Останнє фото Лесі Українки. Травень 1913

В сучасній культурі творчість Лесі Українки також знайшла своє відображення. Зокрема, сучасні митці підготували серію артів з письменницею, які відображають її особистість у різних амплуа.

Окрім того, протягом останніх років українська студія Animagrad працює над мультиплікаційною стрічкою «Мавка. Лісова пісня», заснованою на майже однойменній роботі письменниці «Лісова пісня». Ще до виходу стрічка встигла відзначитися гучною промокампанією. Таким чином «Мавка» перетворилася на мультиплатформний кросмедійний бренд, який охоплює різні сфери життя. Творці фільму назвали цю сукупність «Всесвітом Мавки».

Першими проявленнями стали колекція суконь від української дизайнерки Ольги Навроцької MAVKA by NAVRO, кулон «Мавчин Оберіг» від ювелірного дому OBERIG, брендована серія книжок від видавництва «Київський будинок книги»; гобелени ручної роботи від майстерні «Соломія» та AR-додаток від розробників Signal Red.

У проєкту як у бренду з'явилося кілька компаній-ліцензіатів. Кондитерська компанія «Лукас» випустила брендовані цукерки «Мавка», компанія «Лантманнен Акса» під брендом START! — чотири види сухих сніданків, молочна компанія «Галичина» — лінійку йогуртів під брендом «Мавка». Мережа супермаркетів «Сільпо» у рамках ліцензійної угоди відкрила новий магазин, цілком брендований ілюстраціями з майбутнього анімаційного фільму.

Після багатьох років роботи саме до 150-річчя від дня народження письменниці творці майбутнього анімаційного фільму опублікували тизер-трейлер стрічки. Стрічка має «вийти в світ» у 2022 році.

Окрім того, в 2016 році з’явилася інформація про розробку комп’ютерної відеогри за мотивами «Лісової пісні», яка мала аналогічну назву «The Forest Song». Втім, наприкінці року проєкт заморозили.

Загалом, щодо творчості та особистості Лесі Українки існує безліч наукових досліджень та праць, «в світ» вже вийшли 9 фільмів та мультиплікацій за мотивами її робіт. На сцені театру поставлено близько півтора десятка вистав за її творами. А її портрет помістили на купюру номіналом в 200 гривень. Особистість письменниці неабияк вплинула на українську культуру та ще продовжує впливати, адже сучасний погляд на її роботи та діяльність дозволяє краще зрозуміти її і передати це в теперішній культурі, інтерпретуючи за власними мистецькими побажаннями.