В той час, коли на Східному фронті встановилося хитке, але перемир’я, вибухи пролунали в самому серці української столиці. Терористичний акт біля Верховної Ради 31 серпня, в наслідок якого загинули 3 нацгвардійці, та ще більше ста з них отримали поранення, в тому числі і учасники АТО, за своєю суттю став ще одним елементом війни, яку проти України веде Росія.

Експерти називають таку війну “гібридною”. Вона полягає не тільки в тому, що Кремль на офіційному рівні заперечує присутність своїх військ на Донбасі, при цьому продовжуючи направляти на окуповані території кадрові армійські підрозділи та постачати терористам зброю. І не лише в тому, що проти нашої держави задіяні всі елементи економічного, дипломатичного та інформаційного тиску. Ключова її відмінність в спробах розхитати ситуацію в середині України руками самих українців.

Військовий експерт Віктор Палій відзначає, що “гібридна” війна ведеться за принципом “керованого хаосу”. “Держава-організатор такої війни ніколи не визнає, що стоїть за тими чи іншими подіями”, - наголошує він.

Російська військова машина обламала свої зуби об стійкість українських воїнів. На боці України — весь цивілізований світ. Санкції, які ввели проти Росії ЄС та США, а також падіння цін на нафту, призвели до глибокої економічної кризи в країні-агресорі. Останній шанс для Путіна — це початок братовбивчих сутичок не лише в Києві, але й по всій державі, це чвари та взаємопоборювання українців, яке деморалізує армію, зірве проведення реформ та позбавить нас міжнародної підтримки.

В цьому і полягає новий план Путіна: “Русская золотая осень”. Адже він сповідує старий, проте ефективний принцип — поділяй і володарюй!

Тому на політичну сцену повилазили маргінальні політичні сили, які не мають вагомої підтримки в суспільстві, проте вміють добре експлуатувати радикальну риторику та закликати людей до протестів. Йдеться і про “Свободу”, і про низку інших крайньо правих рухів. До того ж, парламентські “радикали” Ляшка та “Самопоміч” теж закликають до акцій непокори, але тікають в кущі, коли треба нести відповідальність за пролиту кров.

Є достатньо відео- та фотосвідчень, на яких Олег Тягнибок, а також колишні нардепи-”свободівці” гамселять бійців Нацгвардії, які просто виконували обов’язок з охорони громадського порядку біля парламенту. Саме вони привели на цей мітинг людей в балаклавах, один з яких кинув бойову гранату. За останніми даними, розрахунок був на те, що правоохоронці застосують силу у відповідь, буде ще більше жертв.

Політолог Тарас Чорновіл вважає, що влаштовуючи безлад,  "Свобода" виконувала певне завдання: “Чи то для своєї популяризації, чи то для інших речей.  На його думку це "люди, які себе називають патріотами, але оголосили війну своїй державі і фактично сьогодні працюють в інтересах Росії”.

Політичний аналітик Павло Нусс переконаний, що Путін обрав шлях встановлення жорсткого контролю над Україною через громадянський конфлікт та потужну дестабілізацію. “Кремль непокоїть ситуація з більш-менш стійкою координацією політичного керівництва України зі світовими лідерами, та й хитка, але консолідація української влади і народу не дозволяє адептам Путіна імплементувати концепцію Москви. Використовуючи внутрішнє протистояння політичних і бізнес-еліт в Україні, росіяни будуть домагатися дострокових виборів парламенту та імпічменту Президента. Про це вже заговорили його адепти і олігарх Коломойський, позицію якого ретранслює підконтрольні йому партії "Укроп" і "РПЛ", - заявив він

Є побоювання, і вони мають під собою підстави, що стрілянина у Мукачевому, що мала місце раніше, та нещодавні події у Києві — це лише “перші ластівки” “русской осени”. Зрештою, в країні через військові дії на руках у населення опинилося багато зброї. Маємо також розуміти що в державі діє величезна кількість провокаторів, в тому числі вживлених в політичне середовище.

Що ми маємо робити, аби уникнути найгіршого сценарію?

По-перше, - відділяти правду від брехні та намагань підвищити свій рейтинг напередодні виборів. Не вірити “страшилкам”, якими нас лякають новоявлені “попи Гапони”.

По-друге, - потрібні жорсткі та рішучі заходи з нейтралізації будь-яких провокацій, навіть якщо вони відбуваються під патріотичними гаслами. Бо патріотизм сьогодні полягає у вмінні зберегти єдність та спокій в державі, і не допустити відкриття “другого фронту”, але вже в тилу.

По-третє, - на місцевих виборах критично необхідно опустити на землю тих, хто заради свого рейтингу, прикриваючись патріотичною риторикою, розгойдує ситуацію, створюючи небезпеки національній безпеці своєї країни. Для цього підтримку виборців мають отримати не крикливі політичні проекти, а ті, хто справді вміє працювати.

У своїй історії Україна неодноразово зазнавала поразок через внутрішні сварки. Достатньо згадати трагічний досвід Української Революції 1918-1920 рр. Ми просто не маємо права ще раз припуститися подібних помилок, та дати привід Путіну плескати в долоні.

Цього нам не пробачать ні історія, ні нащадки.

Євген Булавка