Андрію Савельєву - 31 рік. Після закінчення Токмацького професійного ліцею, де він здобув фах електрозварника, часу на звичайне мирне життя майже не було. У 2016 році Андрій підписав військовий контракт, тож працювати за цивільною спеціальністю так і не довелося - відтоді його шлях був пов’язаний лише зі службою. Він служив у 74-й бригаді на Дніпропетровщині.

Історію про військовослужбовця розповіли в Управлінні поліції охорони у Вінницькій області.

«24 лютого 2022 року Андрій зустрів у Маріуполі, куди його батальйон направили на оборону міста. Найстрашнішими згадує авіаційні бомбардування - у такі миті неможливо передбачити, коли небо перетвориться на смертельну загрозу. Триматися допомагали підтримка побратимів і чітке розуміння, заради чого вони стоять. Думки знову й знову поверталися до рідних у Токмаку - мами та десятирічного сина. Саме вони давали сили витримати все пережите.

Коли Андрій потрапив у полон, спогади про близьких стали його внутрішньою опорою. 

Повернення з полону принесло не лише свободу. Уже на волі він дізнався болісні новини: рідний Токмак опинився під окупацією, померли дідусь і бабуся, а мама із сином залишилися там. Радість визволення змішалася з відчуттям втрати, і це стало ще одним непростим випробуванням на шляху назад до життя.

Реабілітацію Андрій проходив у Вінниці. Саме там у його житті з’явилася людина, яка повернула відчуття тепла й віри в майбутнє. Вона - медсестра, що згодом стала його дружиною. Побралися торік у вересні», - йдеться у повідомленні.

У поліції охорони розповідають, сьогодні Андрій живе у Вінниці, очікує на житло як внутрішньо переміщена особа й поступово будує нову реальність. Після лікування він замислювався про повернення на фронт і навіть розглядав можливість знову підписати контракт. Та в родині вирішили інакше: після пережитого полону найважливішим стало зберегти життя й відновитися.

«Разом із дружиною вони свідомо обрали інший шлях служіння державі - Андрій прийшов працювати охоронником до Управління поліції охорони у Вінницькій області. Тепер його щоденна робота - стояти на варті об’єктів, від яких залежить безпека мирного життя. Каже, що робота йому до душі, а колектив став надійною підтримкою», - йдеться у повідомленні.