Вибір у 2019 році буде нам ригатись ще довго

На хвилі появи нового «месії від болтологіі» майбутніх президентських виборів, трохи поверну мудрий нарід у минуле. А саме у 2019 рік. Коли Зеленський радісно повідомив країни, що він йде в президенти, багато хто вже тоді попереджав оточуючих, що цей хреновий жарт хреново закінчиться. Бо грати президента в серіалі і бути справжнім президентом, це мʼяко кажучи дві величезні різниці. Але… Не чули. Навіть не спробували почути. Мозок людям замінили передвиборчою технологією. Красивими словами. Яскравими роликами. Великими білбордами. Нам казали, що він навчиться. Чому? Керувати країною? Бути державником? Розуміти виклики та ризики?.. Коли задавали питання: «Так чому ви ніколи не сядете в літак, пілот якого буде вчиться саме зараз?! Разом з вами у салоні? А країну готові віддати в руки команді шоуменів, які колись мусять навчитись?», чули у відповідь набір незрозумілих фраз.

Згадали? Згадуйте, згадуйте…

В решті решт до влади прийшли так звані «Новые лица». Перед цім підсунувши мудрому українському народу передвиборчу програму «Країна моєї мрії», в перекладі на звичайну мову, «За все хороше». І почалось… Ні. Не те, що ви подумали друзі. Почалось дещо інше. В країну одразу повернувся Портнов. Він напевне по своєму зрозумів фразу «Країна моєї мрії». А потім за ґрати запроторили генерала Дмитра Марченка та ще двох бойових офіцерів. Попутно заблокувавши постачання в ЗСУ бронежилетів. Повернеться цей бумеранг в голови багатьом наприкінці лютого 2022 року. Потім країну своєї особистої мрії побачили деякі Слуги народу і зʼявилась фраза про «Тут і онукам вистачить». Потім Саня Трухін збирався піти в ліс за сто пʼятдесят чогось там, шукаючи вже свою країну мрії. Якщо перелічити усі факапи нової влади, починаючи з «Я побачив мир в глазах путіна», то цей перелік можна буде читати до наступного ранку. То вже потім, генерал Марченко, який відсидів не один місяць за ґратами, взяв під особисте командування оборону Миколаєва та врятував місто. А Портнов, який мабуть отримавши гарантії безкарності, примчався в країну ще до інавгурації Зеленського… До речі, де він? Як допомогає обороноздатності країни? На яких фронтах зараз?

Та подвійна помилка українців на передвиборчих дільницях у 2019 році буде нам ригатись ще довго. Дуже довго. Щоби зрозуміти без жодного слова, чим врешті решт платить країна за передвиборчий популізм, зайдіть зараз на любий цвинтар. І все зрозумієте! Мусите зрозуміти! Забов’язані же зрозуміти, якщо у вас в голові є хоча би один грам мозоку! НЕ МОЖНА віддавати керівництво країни в руки тому, або тим, хто ще учора глузував з неї, або перевзувається в повітрі двічі на рік! НЕ МОЖНА! Що би вони не казали. Які би красиві речі не транслювали в етер. НЕ МОЖНА! Якщо звісно ця країна для вас щось значить. Інакше у нас цвинтарів не вистачить платити ще одну ціну, за ще одного красномовного балабола, який мусить навчитись, треба тільки йому дати сто днів!

p.s. На фото, одне з кладовищ Запоріжжя. Тут похований мій друг та мої знайомі. І друзі моїх друзів. А на іншому кладовищі Запоріжжя похований син моїх друзів, який виріс у мене на очах. А в Києві похований ще один

друг. А тіло іншого так досі і не знайшли……

 

Автор: 
 Олексій Петров