Вам писав Ден. Він двохсотий. Я Ост.
OST: Добрий день, мені в спадок перейшов ваш контакт.
Нам потрібні РЕБи, багато сітки і відремонтувати крузак.
Анна: Хто дав мій номер? Яка бригада? Може, ще щось?
OST: Сорок сьома. Вам писав Ден. Він двохсотий. Я Ост.
Ост пише Анні: "Допоможи закрити в забезпеченні кілька дір".
Анна відповідає: "Добре, без питань, я відкриваю збір".
І в якому б не були настрої, у якому б не були стані,
пише Анна Осту, пише Ост Анні.
І навіть коли біля її повідомлень немає двох галочок,
і Ост мовчить кілька днів уночі, у глибині і в далечі,
наче пішов кудись у чотирнадцятий день місяця нісана,
все одно пише Осту Анна, пише Осту Анна...
І нехай між ними кілометри доріг, повідомлень і сіток,
він їй часом замовляє квіти або знімає Тік-Ток,
бо те, що між ними сталося, давно більше за кохання,
бо доти живі, доки пише Анна Осту, а Ост – Анні.