Розвалим армію на фронті. Посадим тих, хто лишився, в тилу.

Затримання Генералів і полковників. Про шо тепер говорять поза кадром у війську інші офіцери.

По-перше, оце публічне судилище, це спроба принизити армію. І показати офіцерам, що вони в системі ніхто.

По-друге, дуже скидається на розправу з командирами не з команди Сирського.

І по-третє, спроба відвести очі і Верховного і громадян, від факапів самого Главкома.

Генералу Галушкіну інкримінують, що він не ту і не туди поставив бригаду, яка не змогла прийняти бій, що стало причиною прориву. А те, що у нас на Курахівщині і Покровщині зараз стоять в нуль стерті бригади і їх не виводять, а змушують ще й штурмувати втрачені позиції мехводами і кухарями-це не кримінал?

Але зараз без лірики.

Галушкін не ставив тут чи іншу бригаду. Він її отримав, бо так вирішив Главком. В середині армії не секрет, що у нас ручне управління навіть батальйонами здійснює сам главком і будь які рішення про переміщення військ, виведення з резерву і відправка підрозділів на той чи інший напрямки - виключно рішення Главкома. Не ТгР чи ОТУ, а саме Сирського. Якраз у 2022 ми виграли битви, бо командири самостійно приймали рішення на вихід з позицій чи маневри. Тепер все не так.

А ще є улюблена практика Сирського. Як тільки на напрямку більш-менш стабільна ситуація, він дає наказ бригадам, які там стоять, віддати якийсь

батальйон чи навіть роту на інший, гарячий напрям. Так було із 72 після Вугледару, де зібрали з залишків батальйон, який тримав Вугледар, назвали його БТгр і знову повернули туди ж, аби відбити штурми, що розвивав противник після захоплення міста. Так було з кожним організомом за повномасштабну. І так сталось на Харківщині до того самого наступу росіян.

Повернемось на Харківщину.

Коли 92 бригада зайшла на оборону в, 2024 році, після того, як її не хило пошматували під Бахмутом. І зайшла туди, коли фронт вже горів і палав, командири казали, позиції не підготовлені. Оборонної лінії адекватної нема. Так давайте згадаємо, хто ж за це відповідав і хто ж мав це все підготувати на Харківщиниі? До Галушкіна на напрямку керував генерал Грицьков. І підпорядковувався він Хортиці, якою керував Сирський до призначення главкомом. А нещадовго до поновлення боїв на Харківщині - був призначений Содоль. Де він? Звільнився по ВЛК.

Те, що армія розділяється на команду Сирського і команду Залужного стало очевидним наприкінці 2022. Всі ці інтриги, які відтоді почались, щодо відставок і призначень. Звільнення генералів, таких як Ніколюк, який через суд таки доводить, що то було не правомірно. Призначення комбригів, яких не завжи приймала сама бригада. Брехня, яка ширилась у війську і між підрозділами, коли командири не повідомляли, що позиції вже зайняті, бо боялись реакції потім новопризначеного главкома, а інші підрозділи туди заходили і опинялись в оточенні. Це все, до купи тих самих інтриг і протистоянь.

Теперішнє затримання офіцерів-це ніщо інше, як перекладання відповідальності.

Шкода, що це випало на долю людей, які мають очевидні заслуги перед країною.

Дійсно, те, що тоді відбулось на Харківщині виглядає ганебно. Піхота, яка тікає ніколи не виглядає переможно. Але це вже було. На кожному з напрямків. Повсюди!! Хоча б Соледар давайте згадаємо.

Що бентежить мене в цій історії судилища. Показуха, яка сіє в головах офіцерів, які керують на напрямках не потрібні емоції і думки. Судити командирів легко, коли сидиш на дивані. І геть не дотичний до фронту. Звісно, в сімʼї не без урода. Але ж недолугих одиниці.

А ще жахає, що в Україні, де військові чимала частка населення, немає військові юстиції. Тому я сумніваюсь, що цивільний суд, який не відрізняє роту від батальйону і напевне не знає, що таке БРка, буде справедливим, а не в угоду комусь.

Розвалим армію на фронті. Посадим тих, хто лишився, в тилу. Дякую ща службу!

Юлія Кирієнко-Мерінова

Джерело: 
Вінницькі новини